Храмы Киева

Обыкновенный цинизм. История Пустынно-Никольской обители

Прогуливаясь по участку Никольской улицы (ныне — Январского Восстания), от станции метро «Арсенальная» до парка Славы, мы можем лишь печально всмотреться в помпезные строения 1930-х годов, стоящие по нечетной стороне улицы, далее, задрав голову, лицезреть высокую башню гостиницы «Салют», а вглядевшись вглубь, чуть правее этого «отеля» осмотреть корпус бывшего Республиканского дворца пионеров и школьников имени Николая Островского, куда в детстве хаживал и ваш покорный слуга… Уже много позже я узнал о том, какой величественный церковно-монастырский комплекс столетиями существовал в этой местности и был уничтожен всего за пару лет безбожной коммунистической властью.

Кирилловская церковь


Кирилловская церковь была построена еще в XII веке, особо ценными являются сохранившиеся в интерьере фрагменты фресковых росписей.

Михайловский собор

Михайловский собор Михайловский собор Храм, как и человек, имеет свою судьбу, свои взлеты и падения. За свою жизнь он испытывает величие, но, к сожалению, ощущает и страшные пытки. Тем не менее в отличие от нас, грешных, воскресает и продолжает жить.

Духовенство Киева на 1914 год (всех исповеданий)

ВЕДОМСТВО ПРАВОСЛАВНОГО ИСПОВЕДАНИЯ.

Митрополит Киевский и Галицкий, Член Святейшего Правительствующего Синода и Священноархимандрит Киево-Печерской Лавры Флавиан
В покоях Киево-Печерской Лавры.

Викарии Киевской Епархии:

1-й. Иннокентий, Епископ Каневский,пребывает в Киево-Братском монастыре.
2-й. Никодим, Епископ Чигиринский, пребывает в Киево-Михайловском монастыре.
З-й. Назарий, Епископ Черкасский, пребывает в Киево-Выдубецком монастыре.
4-й. Димитрий, Епископ Уманский, пребывает в Киево-Никольском монастыре.

ДУХОВНАЯ КОНСИСТОРИЯ.

(Владимирская, 24).

Церква Успіння (Десятинна церква)

Десятинна церква була першою мурованою церквою середньовічного Києва. Її будували візантійські майстри 1 закінчили будівлю в 996 році. Ця історична будівля була поруйнована при нападі татар 1240 року, але стіни П простояли ще кілька століть. На початку дев'ятнадцятого століття було ухвалено на місці старої Десятинної церкви збудувати нову. Міський архітект Андрій Меленський склав проект, але Петербурзька Академія мистецтв відкинула його і будування нової церкви доручили В. П. Стасову в Петербурзі. Стасов спорудив у 1828-42 роках непринадну структуру, на долю якої випала сумнівна відзнака бути першою церквою, збудованою на Україні в так званому "візантійсько-російському" стилі.

Стрітенська церква

В районі стародавніх західніх міських воріт, де тепер Львівська площа, сходяться чотири вулиці. Поміж двома з них, Великою Житомирською та Стрітенською, виходячи на площу, стояла церква Стрітення Господнього. Вона мала довгу історію. На пляні бароккового Києва з 1695 року на її місці показано дерев'яну церкву з одним верхом. В 1752 році її замінила нова дерев'яна церква, а в 1850-тих роках на її місці збудовано кам'яну церкву в псевдовізантійському стилі.

Георгіївська церква

Поруч із стіною Софійської садиби та близько півквартала від Ірининського стовпа, на руїнах середньовічної церкви св. Георгія в сімнадцятому столітті збудували дерев'яну церкву того самого святого. В 1744-1752 раках її замінили мурованою церквою, яка втратила свій барокковий характер після перебудов у дев'ятнадцятому столітті. Всередині Георгіївська церква мала дуже гарний іконостас у стилі рококо та неоклясичний надгробок на могилі молдавського и волоського господаря Костянтина Іпсіланті, що помер у Киеві 1816 року.

Собор Успіння Печерської Лаври

Коли Печерський монастир став розвиватися в одинадцятому столітті, на найвищому місці Печерських горбів над Дніпром збудували величний собор Успіння. Просту й аскетично- сувору монастирську будову було викінчено 1078 року. Протягом наступних століть цю головну церкву Печорського монастиря не раз поновлювали та переробляли. В середині сімнадцятого століття до будівлі собору додали бароккові бані і невеличкі педименти, а наприкінці того самого століття гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа ще перебудували й поширили будову.

Василівська (Трьохсвятительська) церква

Розташована коло південно-західнього краю палацового двору київських володарів, церква св. Василія стояла на краю середньовічного міста, поблизу оборонних стін, і правила за великокняжу палацову церкву. Одна з останніх церков, будованих у середньовічному Кирві за візантійськими традиціями, вона була відносно невелика. Побудована з трьома навами і однією банею, вона мала деталі романського стилю, типові для другої половини дванадцятого століття, проте загалом виглядала просто і суворо. Церква св. Василія витримала напад татар у тринадцятому столітті, але в наступні роки прийшла до занепаду, бо стояла без ужитку й догляду. Митрополит Петро Могила віддав цю церкву, якою володіли тоді уніяти, Братському монастиреві, її відбудувапи і присвятили свв. Василієві Великому, Григорієві Богословові та Иоанові Златоустому — Трьом Святителям, звідки й пішла назва Трьохсвятительська.

Михайловский монастырь

Михайловский монастырь Михайловский монастырь Михайловский Златоверхий монастырь — один из древнейших монастырей в Киеве. Включает разрушенный в 1930-е и заново построенный в середине 1990-х годов соборный храм в честь Архангела Михаила в стиле украинского (мазепинского) барокко, а также трапезную с церковью Иоанна Богослова (1713) и колокольню (1716-1719). Предполагается, что Михайловский собор был первым храмом с позолоченным верхом, откуда на Руси пошла эта своеобычная традиция.

RSS-материал