Втрачені пам'ятки Києва

Церква Успіння (Десятинна церква)

Десятинна церква була першою мурованою церквою середньовічного Києва. Її будували візантійські майстри 1 закінчили будівлю в 996 році. Ця історична будівля була поруйнована при нападі татар 1240 року, але стіни П простояли ще кілька століть. На початку дев'ятнадцятого століття було ухвалено на місці старої Десятинної церкви збудувати нову. Міський архітект Андрій Меленський склав проект, але Петербурзька Академія мистецтв відкинула його і будування нової церкви доручили В. П. Стасову в Петербурзі. Стасов спорудив у 1828-42 роках непринадну структуру, на долю якої випала сумнівна відзнака бути першою церквою, збудованою на Україні в так званому "візантійсько-російському" стилі.

Церква Успіння (Десятинна церква)

Церква Успіння (Десятинна церква)

Десятинна церква була першою мурованою церквою середньовічного Києва. Її будували візантійські майстри 1 закінчили будівлю в 996 році. Ця історична будівля була поруйнована при нападі татар 1240 року, але стіни П простояли ще кілька століть. На початку дев'ятнадцятого століття було ухвалено на місці старої Десятинної церкви збудувати нову. Міський архітект Андрій Меленський склав проект, але Петербурзька Академія мистецтв відкинула його і будування нової церкви доручили В. П. Стасову в Петербурзі.

Стрітенська церква

В районі стародавніх західніх міських воріт, де тепер Львівська площа, сходяться чотири вулиці. Поміж двома з них, Великою Житомирською та Стрітенською, виходячи на площу, стояла церква Стрітення Господнього. Вона мала довгу історію. На пляні бароккового Києва з 1695 року на її місці показано дерев'яну церкву з одним верхом. В 1752 році її замінила нова дерев'яна церква, а в 1850-тих роках на її місці збудовано кам'яну церкву в псевдовізантійському стилі.

Стрітенська церква

Стрітенська церква

Збудована в 1850-тих роках, зруйнована в середині 1930-тих років.

В районі стародавніх західніх міських воріт, де тепер Львівська площа, сходяться чотири вулиці. Поміж двома з них, Великою Житомирською та Стрітенською, виходячи на площу, стояла церква Стрітення Господнього. Вона мала довгу історію. На пляні бароккового Києва з 1695 року на її місці показано дерев'яну церкву з одним верхом. В 1752 році її замінила нова дерев'яна церква, а в 1850-тих роках на її місці збудовано кам'яну церкву в псевдовізантійському стилі.

Георгіївська церква

Поруч із стіною Софійської садиби та близько півквартала від Ірининського стовпа, на руїнах середньовічної церкви св. Георгія в сімнадцятому столітті збудували дерев'яну церкву того самого святого. В 1744-1752 раках її замінили мурованою церквою, яка втратила свій барокковий характер після перебудов у дев'ятнадцятому столітті. Всередині Георгіївська церква мала дуже гарний іконостас у стилі рококо та неоклясичний надгробок на могилі молдавського и волоського господаря Костянтина Іпсіланті, що помер у Киеві 1816 року.

Ірининський стовп

Князь Ярослав Мудрий, засновник кафедри св. Софії, збудував поблизу від неї церкву і присвятив її св. Ірині, іменем якої названа була його жінка. Ця споруда одинадцятого століття була зруйнована під час татарського нашестя в середині тринадцатого століття. В сімнадцятому столітті руїни її було засипано землею при спорудженні оборонних валів московської залоги у Верхньому місті, а при новому плянуванні міста в 1830-тих роках знову відкопано.

Собор Успіння Печерської Лаври

Коли Печерський монастир став розвиватися в одинадцятому столітті, на найвищому місці Печерських горбів над Дніпром збудували величний собор Успіння. Просту й аскетично- сувору монастирську будову було викінчено 1078 року. Протягом наступних століть цю головну церкву Печорського монастиря не раз поновлювали та переробляли. В середині сімнадцятого століття до будівлі собору додали бароккові бані і невеличкі педименти, а наприкінці того самого століття гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа ще перебудували й поширили будову.

Василівська (Трьохсвятительська) церква

Розташована коло південно-західнього краю палацового двору київських володарів, церква св. Василія стояла на краю середньовічного міста, поблизу оборонних стін, і правила за великокняжу палацову церкву. Одна з останніх церков, будованих у середньовічному Кирві за візантійськими традиціями, вона була відносно невелика. Побудована з трьома навами і однією банею, вона мала деталі романського стилю, типові для другої половини дванадцятого століття, проте загалом виглядала просто і суворо. Церква св. Василія витримала напад татар у тринадцятому столітті, але в наступні роки прийшла до занепаду, бо стояла без ужитку й догляду. Митрополит Петро Могила віддав цю церкву, якою володіли тоді уніяти, Братському монастиреві, її відбудувапи і присвятили свв. Василієві Великому, Григорієві Богословові та Иоанові Златоустому — Трьом Святителям, звідки й пішла назва Трьохсвятительська.

Золотоверхий Михайлівський монастир

Золотоверхий Михайлівський монастирМихайлівський монастир містився на північний схід від Софійської катедри, недалеко від краю кручі, що стоїть над Подолом. Головну церкву монастиря, св. Архистратига Михаїла, "Золотоверху", збудували в 1108-1113 роках, за князя Святослава Другого. Вона була другою за розміром церквою середньовічного міста і однією з трьох церков Свято-Дмитрівського монастиря, який згодом став називатися Золотоверхим Михайлівським монастирем.

RSS-материал