Герой Киева генерал Власов

19 сентября 1941 года после упорной двухмесячной обороны советские войска оставили Киев. Последними с правого на левый берег уходили сапёры и командиры штаба 37-й армии. Именно им генерал Андрей Власов, командующий 37-й армией и руководитель обороны Киева, приказал взорвать все мосты. Когда враг появился на правом берегу, пути через реку были отрезаны.

Ностальгия по г.Киев

Текст:
Як тебе не любити, Києве мій
Слова: Дмитро Луценко
Музика: Ігор Шамо

Добавлены несколько новых галерей в ФотоАрхив

Синагога Синагога Памятник графу Бобринскому Памятник графу Бобринскому

Галерея старых фотографий г.Киева - 3

Днепровская набережная без… холмов

Над легендарными киевскими холмами вдоль Днепра нависла угроза исчезновения!
Градсовет на днях фактически включил зеленый свет первому проекту, в котором заложена реконструкция Набережного шоссе и строительство многоэтажных зданий, судя по всему, не только у подножья холмов, но и с врезанием в сами холмы. Причем с реконструкцией решено не тянуть – она может начаться уже в ближайшее время.

Духовенство Киева на 1914 год (всех исповеданий)

ВЕДОМСТВО ПРАВОСЛАВНОГО ИСПОВЕДАНИЯ.

Митрополит Киевский и Галицкий, Член Святейшего Правительствующего Синода и Священноархимандрит Киево-Печерской Лавры Флавиан
В покоях Киево-Печерской Лавры.

Викарии Киевской Епархии:

1-й. Иннокентий, Епископ Каневский,пребывает в Киево-Братском монастыре.
2-й. Никодим, Епископ Чигиринский, пребывает в Киево-Михайловском монастыре.
З-й. Назарий, Епископ Черкасский, пребывает в Киево-Выдубецком монастыре.
4-й. Димитрий, Епископ Уманский, пребывает в Киево-Никольском монастыре.

ДУХОВНАЯ КОНСИСТОРИЯ.

(Владимирская, 24).

Церква Успіння (Десятинна церква)

Десятинна церква була першою мурованою церквою середньовічного Києва. Її будували візантійські майстри 1 закінчили будівлю в 996 році. Ця історична будівля була поруйнована при нападі татар 1240 року, але стіни П простояли ще кілька століть. На початку дев'ятнадцятого століття було ухвалено на місці старої Десятинної церкви збудувати нову. Міський архітект Андрій Меленський склав проект, але Петербурзька Академія мистецтв відкинула його і будування нової церкви доручили В. П. Стасову в Петербурзі. Стасов спорудив у 1828-42 роках непринадну структуру, на долю якої випала сумнівна відзнака бути першою церквою, збудованою на Україні в так званому "візантійсько-російському" стилі.

Стрітенська церква

В районі стародавніх західніх міських воріт, де тепер Львівська площа, сходяться чотири вулиці. Поміж двома з них, Великою Житомирською та Стрітенською, виходячи на площу, стояла церква Стрітення Господнього. Вона мала довгу історію. На пляні бароккового Києва з 1695 року на її місці показано дерев'яну церкву з одним верхом. В 1752 році її замінила нова дерев'яна церква, а в 1850-тих роках на її місці збудовано кам'яну церкву в псевдовізантійському стилі.

Георгіївська церква

Поруч із стіною Софійської садиби та близько півквартала від Ірининського стовпа, на руїнах середньовічної церкви св. Георгія в сімнадцятому столітті збудували дерев'яну церкву того самого святого. В 1744-1752 раках її замінили мурованою церквою, яка втратила свій барокковий характер після перебудов у дев'ятнадцятому столітті. Всередині Георгіївська церква мала дуже гарний іконостас у стилі рококо та неоклясичний надгробок на могилі молдавського и волоського господаря Костянтина Іпсіланті, що помер у Киеві 1816 року.

Ірининський стовп

Князь Ярослав Мудрий, засновник кафедри св. Софії, збудував поблизу від неї церкву і присвятив її св. Ірині, іменем якої названа була його жінка. Ця споруда одинадцятого століття була зруйнована під час татарського нашестя в середині тринадцатого століття. В сімнадцятому столітті руїни її було засипано землею при спорудженні оборонних валів московської залоги у Верхньому місті, а при новому плянуванні міста в 1830-тих роках знову відкопано.

Собор Успіння Печерської Лаври

Коли Печерський монастир став розвиватися в одинадцятому столітті, на найвищому місці Печерських горбів над Дніпром збудували величний собор Успіння. Просту й аскетично- сувору монастирську будову було викінчено 1078 року. Протягом наступних століть цю головну церкву Печорського монастиря не раз поновлювали та переробляли. В середині сімнадцятого століття до будівлі собору додали бароккові бані і невеличкі педименти, а наприкінці того самого століття гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа ще перебудували й поширили будову.

RSS-материал