Лисогірський форт у Києві

Лиса гора - історична місцевість, розташована на південний захід від
Видубичів на правому березі р. Либідь. Лиса гора межує з Саперною Слобідкою
та Теличкою.

У другій половині ХІХ ст. за ініціативою видатного фортифікатора
Тотлебина було вирішено збудувати в Києві надійні кріпосні споруди, мережу
яких розташувати на міських пагорбах. Спорудження таких укріплень потребувало
ділянок, заселених мешканцями. Громадськість повстала проти цього проекту.

Врешті у 1872 році було зведено лише Лисогірський форт. Він став хронологічно
останньою спорудою комплексу Київської фортеці. Нова споруда на відміну від
попередніх була пристосована до умов застосування нарізної артилерії.
Укріплення розташоване на вершині Урочища "Лиса гора", контролюючи місце
впадання річки Либідь у Дніпро. У форті планувалося розмістити важку артилерію.
Поряд з ним виникли казарми інженерних частин, на згадку про які лишилася назва
вулиці Саперно-Слобідської.

На початку ХХ ст. форт не виконував оборонної ролі, а з 1906 року
використовувався як місце страт злочинців через повішення. Доставляли смертників
темною ніччю у арестантській кареті з в`язниці у Косому капонірі. За даними музею
"Косий капонір" на лисогірський форт було доставлено близько 200 чоловік, переважно
політичних злочинців. Зокрема тут було страчено Данила Богрова - вбивцю прем`єра
Столипіна. Доставлених до місця страти зустрічав кат із підручним та св`ященник.
Страчені позбавлялися права на християнське поховання, тому кат закопував тіла
повішених недалеко від шибениці.

У передвоєнні роки на території урочища знаходились військові склади, що після
війни були вивезені. При цьому підземні споруди були підірвані.

P.S.: Відомий київський історик-любитель В.С.Янович вважає, що саме в районі Лисої
гори на початку I тисячоліття була древнєримська торгова база і форт. Це
підтверджується, наприклад, численними знахідками римських монет того періоду. Кий,
він же візантійською Хільбудій, могила котрого знайдена у передмісті Стамбула, володів
великим торгівельним портом Самбатас (збір кораблів) і постійною переправою, в т.ч.
наплавним мостом, котрий регулярно відновлювався до самої варяжської навали. Завдяки
великим міжнародним зв'язкам і союзу з Хазарією полянам вдалось відтіснити від Дніпра
древлян, котрі раніше орієнтувались на кельтську центральноєвропейську імперію,
знищену Цезарем.

До наших часів навколо Лисої гори навколишні назви бережуть відгуки тих часів:

Бусово поле - кораблебудівельне поле

Бусова гора - поселення кораблебудівників

Срібний кол - місце встановлення переправи

Галерний острів - говорить саме за себе





кредитование под товар